Багато наших земляків пишуть вірші та оповідання. Пропоную усім охочим поділитися своїм творчим хистом та публікувати їх на форумі.

З сімї союзної Вкраїну
Кравчук "уміло" відірвав.
Щоб не довести до загину
кравчучку людям дарував.
На згадку Кучма усерйоз
в дарунок дав їм кучмовоз.
А Юля Й Вітя мали змову
Через "Український прорив"
Всі "десять кроків до народу"
Пройти разом. Аж гульк... обрив!
А в Януковича в дорозі
(хоч їхав він і не на возі)
на роздоріжжі ставсь конфуз -
не зна як йти в який союз:
Чи в Європейський, а чи в Митний,
Він тугодум - не надто спритний.

Звідсіль мораль буде така,
Мораль простого мужика:
- щоб не зловити, бува, гаву
Дбай про народ свій і державу.

М.І. Шраменко

Ой зазнала ж Україна
Від синочків гніту:
обікрали і пустили
з торбою по світу
А синочки пьють, гуляють...
Елітою звуться.
Про народ свій забувають
в депутати пруться
Щоб узаконити грабунки
В офшорах всі їх приховать
Та налагодити стосунки
Куди щоб було утікать.
Ростуть палаци, нові села,
А в них вгодовані пани,
все ті ж синочки, що Вкраїну
До злиднів кляті довели.
У нових селах регіт, гам,
пісні срамотні чути там.
Панота п'є, музика грає,
над ними сам Господь вітає.
У них є й ліс, і річка й море,
А нам Бог дав лиш сльози й горе.

Я б краще в землю проваливсь,
Там в пеклі рай мене чекає.
А мати з торбою блукає,
своїх синочків прокляне
За те, що сталось в Україні,
Бо ці ж проклятії сини
У раї пекло розвели.

Чому ж ти, Боже, так зробив?
Чому злодіїв прославляєш?
В сльозах ти люд свій утопив,
А їх святими величаєш.

Не визнаю я їх святими,
Отих вгодованих панів
Тих, що Україну розіп'яли,
Усе, що мала, розікрали,
З людей зробили злидарів.

Щоб Україну врятувати,
То треба люд весь розбудить
Панів вгодованих зіслати
У тії села, що бур'янами поросли
й колючим терном.
У теє пекло, що в нашім раї розвели
Собі на втіху.
Щоб кров людскую не пили,
а вчились люд свій шанувати
І матір рідную любить,
Любить й радіти, що ви, діти
родились тут у нашім краї
Та не у пеклі, а у раї,
Що сам народ його створив.
Щоб кожен тут щасливо жив
І прославляв його ділами.
Хай згине все, що паном зветься
І на Вкраїну не вернеться
Ні слово це, ні його тінь...

Амінь!


М.І. Шраменко

сподобалися ваші вірші, Миколо Івановичу! щось шевченківське, наболіле та гірке в них проглядається. пишіть ще

Добрі вірші. Теж помітив, що велика подібність з Тарасовими творами... мабуть, таки з того часу до сьогодні нічого не змінилось.... І сама ідея Літературної сторінки надзвичайно подобається! Микола Іванович, дякую за чудову поезію, і сподіваюсь читати ваші твори і надалі. Також маю надію, що талановитих земляків на Новоархангельщині не бракує, і вірші та оповідки тут з’являтимуться часто).

To Flyman: а ви часом нічого не пишите?)

Shizzza.tm, жаль до віршування хисту не маю зовсім. Що стосується прози, то інколи беруся, але стиль того писання далеко не художній. Скоріш це відноситься до опису якихось подій, очевидцем яких я був. Тобто якщо в кількох словах, то це короткі репортажі чи взагалі звіти про заходи, які містять більше технічної інформації, ніж творчої. Наприклад, ось з останнього http://flyman2.livejournal.com/10961.html

To Flyman: Браво!..) Читається на одному диханні.

Добавив в закладки)...

Дякую усім дописувачам за відгуки!